З розвитком людства та суспільства, потреби людей у текстилі полягають не лише у виконанні простих функцій, але й у тому, щоб приділяти більше уваги його безпеці та здоров'ю, захисту довкілля та природній екології. Сьогодні, коли люди виступають за натуральне та зелене споживання, безпека текстилю привертає все більше уваги. Питання про те, чи шкідливий текстиль для організму людини, стало однією з ключових сфер, на яку люди звертають увагу, окрім медицини та продуктів харчування.
Текстиль — це натуральне та хімічне волокно як сировина, що виготовляється з натуральних та хімічних волокон за допомогою прядіння, ткацтва, фарбування та інших технологій обробки або шиття, композитних матеріалів та інших технологій. Включаючи одяг, декоративний текстиль та промисловий текстиль.
Текстильні вироби для одягу включають:(1) усі види одягу; (2) усі види текстильних тканин, що використовуються у виробництві одягу; (3) підкладка, набивка, наповнювач, декоративні нитки, швейні нитки та інші текстильні аксесуари.
Декоративний текстиль включає: (1) предмети інтер'єру – штори (фіранки, гардини), столовий текстиль (серветки, скатертини), меблевий текстиль (тканина для дивана, чохли для меблів), предмети інтер'єру (прикраси для ліжка, килими); (2) постільна білизна (покривало, підковдра, наволочка, рушник для подушки тощо); (3) предмети для відпочинку на природі (намети, парасольки тощо).
I. Характеристики безпеки текстильних виробів
(1) Вимоги до дизайну безпеки зовнішнього вигляду виробу. Основні показники:
1.Розмірна стабільність: вона в основному поділяється на швидкість зміни розмірів після хімічного чищення та швидкість зміни розмірів після прання. Вона стосується швидкості зміни розмірів текстилю після прання або хімічного чищення з подальшим сушінням. Якість стабільності безпосередньо впливає на економічні характеристики текстилю та зносостійкість одягу.
2. Міцність клейкої підкладки на відшаровування: у костюмах, пальтах та сорочках тканина покрита шаром нетканої клейкої підкладки або тканої клейкої підкладки, завдяки чому тканина має відповідну жорсткість та пружність, водночас запобігаючи деформації та втраті форми під час носіння, відіграючи роль «скелета» одягу. Водночас також необхідно підтримувати адгезійну силу між клейкою підкладкою та тканиною після носіння та прання.
3. Катушкування: Катушкування – це ступінь катушкування тканини після тертя. Зовнішній вигляд тканини погіршується після катушкування, що безпосередньо впливає на естетику.
4. Зсув стібка або зісковзування пряжі: максимальне зісковзування пряжі з пальцевого шва, коли пальцевий шов напружений та розтягнутий. Зазвичай це ступінь розтріскування шовним швом основних швів виробів одягу, таких як шов рукавів, шов пройм, бічний шов та шов спинки. Ступінь зісковзування не може досягти стандартного показника, що відображає неправильну конфігурацію ниток основи та утка в підкладковому матеріалі та низьку щільність, що безпосередньо впливає на зовнішній вигляд зношеного виробу та навіть робить його непридатним для носіння.
5.Розрив, розрив або викручування, міцність на розрив: міцність на розрив дозволяє тканині витримувати максимальне розривне зусилля; міцність на розрив стосується тканого матеріалу, який є предметом, гачком, локальним напруженням, розривом та утворенням тріщин, пряжею або тканиною, що призводить до локального зчеплення, в результаті чого тканина розривається навпіл, що часто називається розривом: розрив, покажчик розриву, механічні частини тканини викликають розширення та розрив, ці показники не є кваліфікованими, безпосередньо впливають на ефект використання та термін служби.
6.Вміст волокна: позначає склад та кількість волокна, що міститься в текстилі. Вміст волокна – це важлива довідкова інформація, яка спонукає споживача купити продукт, і один із важливих факторів, що визначають його вартість. Деякі навмисно видають за підробку, деякі – за дрібницю, деякі навмання маркують, плутають поняття, обманюють споживача.
7. зносостійкість: стосується ступеня стійкості тканини до зношування, знос є основним аспектом пошкодження тканини, він безпосередньо впливає на довговічність тканини.
8. Вимоги до зовнішнього вигляду пошиття: включаючи вимірювання специфікацій, дефектів поверхні, шиття, прасування, ниток, плям та різниці в кольорі тощо, для оцінки зовнішнього вигляду шляхом підрахунку дефектів. Зокрема, немовлята, як вразлива група, завжди були в центрі нашої уваги для захисту предметів, немовлята використовують текстиль, який безпосередньо контактує з предметами першої необхідності дітей, його безпека, комфорт, батьки та все суспільство перебувають у центрі уваги. Наприклад, вимоги до виробів із застібками-блискавками, довжина шнура, розмір коміра, положення пришивання етикетки міцності товарного знака, вимоги до декору та вимоги до друкованої частини стосуються безпеки.
(2) Використані тканини, аксесуари, чи містять шкідливі речовини. Основні показники:：
Вміст формальдегіду:
1.Формальдегід часто використовується для обробки смолою чистого текстильного волокна та змішаних тканин, а також для остаточної обробки деяких швейних виробів. Він має такі функції, як легке прасування, стійкість до усадки, зморшок та легке знезараження. Виготовлений з текстилю одягу, який містить надмірну кількість формальдегіду, поступово вивільняється під час носіння, дихання та контакту зі шкірою людини. Формальдегід у організмі, слизових оболонках дихальних шляхів та шкірі, викликає сильне подразнення, спричиняє пов'язані з цим захворювання та може спричинити рак. Тривале вживання формальдегіду в низькій концентрації може спричинити втрату апетиту, втрату ваги, слабкість, такі симптоми, як безсоння. Токсичність у немовлят проявляється у вигляді астми, трахеїту, хромосомних аномалій та зниження резистентності.
2. Значення pH
Значення pH – це загальновживаний показник, який вказує на силу кислоти та лужності, зазвичай у діапазоні від 0 до 14. Шкіра людини має шар слабкої кислоти, щоб запобігти проникненню хвороб. Тому текстиль, особливо вироби, що безпосередньо контактують зі шкірою, мають захисну дію на шкіру, якщо значення pH можна контролювати в діапазоні від нейтрального до слабкої кислоти. В іншому випадку це може подразнювати шкіру, спричиняючи її пошкодження, бактерії та захворювання.
3. Стійкість кольору
Стійкість кольору – це здатність фарбованого або друкованого текстилю зберігати свій початковий колір і блиск (або не вицвітати) під дією різних зовнішніх факторів у процесі фарбування, друку або використання. Стійкість кольору пов'язана не лише з якістю текстильних виробів, але й безпосередньо зі здоров'ям та безпекою людського організму. Текстильні вироби, барвники або пігменти з низькою стійкістю кольору можуть легко потрапляти на шкіру, а шкідливі органічні сполуки та іони важких металів, що містяться в них, можуть поглинатися організмом людини через шкіру. У легких випадках вони можуть викликати свербіж; у важких випадках вони можуть призвести до еритеми та папул на поверхні шкіри, і навіть спричинити рак. Зокрема, особливо важливий індекс стійкості кольору слини та поту дитячих виробів. Немовлята та діти можуть поглинати колір через слину та піт, а шкідливі барвники в текстилі можуть мати негативний вплив на немовлят та дітей.
4. Специфічний запах
Неякісні текстильні вироби часто супроводжуються певним запахом, наявність якого свідчить про надмірну кількість хімічних залишків на текстилі, що є найпростішим показником для споживачів. Після відкриття текстиль можна оцінити як такий, що має запах, якщо він пахне одним або кількома з наступних речовин: затхлим, висококиплячим нафтовим паливом, гасом, рибою або ароматичними вуглеводнями.
5. Заборонені азобарвники
Азобарвник сам по собі заборонений і не має прямого канцерогенного ефекту, але за певних умов, особливо за низької стійкості кольору, частина барвника потрапляє на шкіру людини з текстилю. У процесі нормального метаболізму виділень організму людини під час біологічного каталізу під час відновлення ароматичних амінів, поступово поглинаючись організмом людини через шкіру, викликаючи захворювання, і навіть початкова структура ДНК може змінити організм людини, спричиняючи рак тощо.
6. Дисперсні барвники
Алергічні барвники – це певні барвники, які можуть викликати алергію на шкірі, слизових оболонках або дихальних шляхах у людини чи тварини. Наразі виявлено загалом 27 видів сенсибілізованих барвників, включаючи 26 видів дисперсних барвників та 1 вид кислотних барвників. Дисперсні барвники часто використовуються для фарбування чистих або змішаних виробів з поліефірних, поліамідних та ацетатних волокон.
7. Вміст важких металів
Використання барвників, що утворюють комплекси з металами, є важливим джерелом важких металів у текстилі, а натуральні рослинні волокна також можуть поглинати важкі метали із забрудненого ґрунту або повітря під час процесу вирощування та обробки. Крім того, аксесуари одягу, такі як блискавки, ґудзики, також можуть містити вільні речовини важких металів. Надмірні залишки важких металів у текстилі спричиняють серйозну кумулятивну токсичність після поглинання організмом людини через шкіру.
8. Залишки пестицидів
Пестициди, що містяться переважно в натуральних волокнах (бавовні), залишки пестицидів у текстилі, як правило, мають стабільну структуру, важко окислюються, розкладаються та є токсичними. Вони поглинаються організмом людини через шкіру, накопичуючи стабільні речовини в тканинах, а також у печінці, нирках та серцевій тканині, що порушує нормальну секрецію та синтез в організмі. Вони вивільняються, метаболізм тощо.
9. Займистість текстильних виробів загального призначення
Хоча існує понад десять методів випробування характеристик горіння текстилю, принцип випробування можна розділити на дві категорії: перша полягає у випробуванні зразка легкого текстилю в різних концентраціях кисню, азоту, відсотка мінімально необхідного для підтримки горіння в суміші газів, вмісту кисню (також відомого як граничний кисневий індекс), а граничний кисневий індекс – це характеристика горіння текстилю. Загалом, чим нижчий граничний кисневий індекс, тим більша ймовірність горіння текстилю. Друга полягає у спостереженні та випробуванні точки полум'я текстилю, а потім процесу горіння (включаючи горіння диму). Згідно з принципом випробування, існує багато показників, що характеризують характеристику горіння текстилю. Існують якісні показники для опису характеристик горіння, такі як горіння зразка, плавлення, карбонізація, піроліз, усадка, згинання та краплі розплаву тощо. Існують також кількісні показники для опису характеристик горіння, такі як довжина або ширина горіння (або швидкість горіння), час займання, час продовження горіння, час тління, час поширення полум'я, пошкоджена площа та кількість контактів з полум'ям тощо.
Час публікації: 10 червня 2021 р.